2-а СамуїловаРозділ 17 |
1 |
2 І нападу́ я на нього, а він зму́чений та слабоси́лий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя. |
3 І наверну́ я ввесь народ до те́бе; як не буде чоловіка, якого душі́ ти шукаєш, то ввесь наро́д буде мати мир“. |
4 І була люба ця річ в оча́х Авесалома та в оча́х усіх Ізраїлевих старши́х. |
5 І сказав Авесалом: „Поклич теж аркеянина Хуша́я, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він“. |
6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: „Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова́ його? Якщо ні, говори ти“. |
7 І сказав Хушай до Авесалома: „Не добра та рада, яку цього ра́зу радив Ахітофел“. |
8 І сказав Хушай: „Ти знаєш батька свого та людей його, що вони ли́царі, та розлю́чені вони, як медве́диця, позба́влена на полі дітей. А батько твій воя́к, і не буде ночувати з народом. |
9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде́ серед них, нападаючих, напоча́тку, а хтобудь почує та скаже: Сталася пора́зка в народі, який за Авесаломом, |
10 а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце ле́в'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій ли́цар і хоробрі ті, що з ним. |
11 Тому ра́джу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізра́їль від Дана й аж до Беер-Шеви, многото́ю як пісок, що над морем, і ти сам пі́деш до бо́ю. |
12 І при́йдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса́ на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми́, що з ним, ані одно́го. |
13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе́ на те місто шну́ри, та й потя́гнемо його аж до потоку, так, що не зали́шиться там ані камінчика“. |
14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: „Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!“ Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома. |
15 І сказав Хушай до священиків Садо́ка та Евіятара: „Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старши́м, а я радив так і так. |
16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степа́х пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був погли́нутий цар та ввесь народ, що з ним“. |
17 А Йонатан та Ахіма́ац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла́ їм, а вони пішли й доне́сли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста. |
18 Та їх побачив один юна́к та й доніс Авесаломові. І вони оби́двоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спусти́лися туди. |
19 А жінка тая взяла́ й розтягла́ заслону на верху́ колодязя, і розложила на ньому зе́рна, — і нічого не було пі́знано. |
20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: „Де Ахіма́ац та Йонатан?“ А жінка та їм сказала: „Перейшли́ через во́ду“. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму. |
21 І сталося по їхньому відхо́ді, вони вийшли з колодязя, і пішли та доне́сли Давидові. І сказали вони до Давида: „Уставайте, і перехо́дьте швидко во́ду, бо отак радив на вас Ахітофел“. |
22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ра́нішнього світла перейшли Йордан, і не позоста́лося ані одно́го, що не перейшов би Йорда́ну. |
23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гро́бі свого батька... |
24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним. |
25 І Авесалом настанови́в над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я́ йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки́ Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері. |
26 І таборува́в Ізраїль та Авесалом у ґілеадському кра́ї. |
27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму |
28 поприносили посте́лі, і чаші, і ганча́рський по́суд, і пшениці, і ячменю, і муки, і пра́женого зе́рна, |
29 і меду, і масла, і худобу дрібну́, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: „Цей народ голодний і зму́чений та спра́гнений у пустині“. |
2-я книга ЦарствГлава 17 |
1 |
2 И нападу на него тогда, как он утомился и опустил руки, и устрашу его, и разбежится весь народ, который с ним, и поражу царя одного. |
3 И возвращу весь народ к тебе. Ибо возвращение всех зависит от одного человека, которого ты ищешь, и весь народ будет тогда в покое. |
4 |
5 Впрочем, сказал Авессалом: позови и Хушая Архитянина; послушаем, что и он скажет. |
6 И пришел Хушай к Авессалому, и сказал ему Авессалом: вот что говорит Ахитофел, делать ли нам по слову его, или нет? скажи ты. |
7 |
8 И сказал Хушай: ты знаешь отца твоего и мужей его, что они весьма сильны: они же огорчены в душе своей, как медведь, лишенный детей на поле, притом же отец твой - муж брани, и не станет ночевать вместе с народом. |
9 Вот он теперь скрывается в каком-либо рве, или в каком-либо другом месте. И если из вас падет несколько в начале, то кто ни услышит, скажет: поражен народ, который на стороне Авессалома. |
10 Тогда и храбрый, у которого сердце подобно сердцу льва, совершенно ослабеет. Ибо весь Израиль знает, что отец твой мужествен, и что люди храбрые те, кои находятся с ним. |
11 Но я советую, чтоб собрался к тебе весь Израиль, от Дана до Вирсавии, в таком множестве, как песок при море, и чтоб ты сам пошел на сражение. |
12 Тогда мы пойдем на него, в каком бы месте он ни находился, и нападем на него, как роса падает на землю, и не останется у него из всех людей, которые с ним, ни одного. |
13 И если он уйдет в город, то все Израильтяне обложат город тот веревками и мы стащим его в реку, так что не найдется там ни камешка. |
14 |
15 |
16 Итак пошлите скорее, и известите Давида, и скажите: не ночуй сию ночь по сю сторону пустыни, а иди далее, чтобы не погиб царь и весь народ, который с ним. |
17 |
18 Впрочем один отрок увидел их, и донес Авессалому. Но оба они пошли скоро, и вошли в дом одного человека в Бахуриме, и у него на дворе колодезь, и они опустились туда. |
19 И взяла женщина и разослала покрывало над колодезем и рассыпала на оном крупу, так что ничего неприметно было. |
20 |
21 |
22 И встал Давид и весь народ, бывший с ним, и перешли Иордан до света утреннего, так что не осталось ни одного, который бы не перешел Иордана. |
23 |
24 |
25 Амасу поставил Авессалом вместо Иоава военачальником. Амаса же был сын одного человека, по имени Ифры, Израильтянина, который жил с Авигалью, дочерью Нахаша, сестрою Церуии, матери Иоава. |
26 И расположился станом Израиль и Авессалом в земле Галаадской. |
27 |
28 Привезли постелей и блюд, и сосудов глиняных, и пшеницы, и ячменя, и муки, и сушеных зерен, и бобов, и чечевицы, также сушеных, |
29 И меду, и молока и овец, и коровьего сыру в пищу Давиду и народу, который с ним; ибо говорили они: народ сей голоден, устал и терпит жажду в пустыне. |
2-а СамуїловаРозділ 17 |
2-я книга ЦарствГлава 17 |
1 |
1 |
2 І нападу́ я на нього, а він зму́чений та слабоси́лий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя. |
2 И нападу на него тогда, как он утомился и опустил руки, и устрашу его, и разбежится весь народ, который с ним, и поражу царя одного. |
3 І наверну́ я ввесь народ до те́бе; як не буде чоловіка, якого душі́ ти шукаєш, то ввесь наро́д буде мати мир“. |
3 И возвращу весь народ к тебе. Ибо возвращение всех зависит от одного человека, которого ты ищешь, и весь народ будет тогда в покое. |
4 І була люба ця річ в оча́х Авесалома та в оча́х усіх Ізраїлевих старши́х. |
4 |
5 І сказав Авесалом: „Поклич теж аркеянина Хуша́я, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він“. |
5 Впрочем, сказал Авессалом: позови и Хушая Архитянина; послушаем, что и он скажет. |
6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: „Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова́ його? Якщо ні, говори ти“. |
6 И пришел Хушай к Авессалому, и сказал ему Авессалом: вот что говорит Ахитофел, делать ли нам по слову его, или нет? скажи ты. |
7 І сказав Хушай до Авесалома: „Не добра та рада, яку цього ра́зу радив Ахітофел“. |
7 |
8 І сказав Хушай: „Ти знаєш батька свого та людей його, що вони ли́царі, та розлю́чені вони, як медве́диця, позба́влена на полі дітей. А батько твій воя́к, і не буде ночувати з народом. |
8 И сказал Хушай: ты знаешь отца твоего и мужей его, что они весьма сильны: они же огорчены в душе своей, как медведь, лишенный детей на поле, притом же отец твой - муж брани, и не станет ночевать вместе с народом. |
9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде́ серед них, нападаючих, напоча́тку, а хтобудь почує та скаже: Сталася пора́зка в народі, який за Авесаломом, |
9 Вот он теперь скрывается в каком-либо рве, или в каком-либо другом месте. И если из вас падет несколько в начале, то кто ни услышит, скажет: поражен народ, который на стороне Авессалома. |
10 а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце ле́в'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій ли́цар і хоробрі ті, що з ним. |
10 Тогда и храбрый, у которого сердце подобно сердцу льва, совершенно ослабеет. Ибо весь Израиль знает, что отец твой мужествен, и что люди храбрые те, кои находятся с ним. |
11 Тому ра́джу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізра́їль від Дана й аж до Беер-Шеви, многото́ю як пісок, що над морем, і ти сам пі́деш до бо́ю. |
11 Но я советую, чтоб собрался к тебе весь Израиль, от Дана до Вирсавии, в таком множестве, как песок при море, и чтоб ты сам пошел на сражение. |
12 І при́йдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса́ на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми́, що з ним, ані одно́го. |
12 Тогда мы пойдем на него, в каком бы месте он ни находился, и нападем на него, как роса падает на землю, и не останется у него из всех людей, которые с ним, ни одного. |
13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе́ на те місто шну́ри, та й потя́гнемо його аж до потоку, так, що не зали́шиться там ані камінчика“. |
13 И если он уйдет в город, то все Израильтяне обложат город тот веревками и мы стащим его в реку, так что не найдется там ни камешка. |
14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: „Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!“ Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома. |
14 |
15 І сказав Хушай до священиків Садо́ка та Евіятара: „Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старши́м, а я радив так і так. |
15 |
16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степа́х пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був погли́нутий цар та ввесь народ, що з ним“. |
16 Итак пошлите скорее, и известите Давида, и скажите: не ночуй сию ночь по сю сторону пустыни, а иди далее, чтобы не погиб царь и весь народ, который с ним. |
17 А Йонатан та Ахіма́ац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла́ їм, а вони пішли й доне́сли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста. |
17 |
18 Та їх побачив один юна́к та й доніс Авесаломові. І вони оби́двоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спусти́лися туди. |
18 Впрочем один отрок увидел их, и донес Авессалому. Но оба они пошли скоро, и вошли в дом одного человека в Бахуриме, и у него на дворе колодезь, и они опустились туда. |
19 А жінка тая взяла́ й розтягла́ заслону на верху́ колодязя, і розложила на ньому зе́рна, — і нічого не було пі́знано. |
19 И взяла женщина и разослала покрывало над колодезем и рассыпала на оном крупу, так что ничего неприметно было. |
20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: „Де Ахіма́ац та Йонатан?“ А жінка та їм сказала: „Перейшли́ через во́ду“. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму. |
20 |
21 І сталося по їхньому відхо́ді, вони вийшли з колодязя, і пішли та доне́сли Давидові. І сказали вони до Давида: „Уставайте, і перехо́дьте швидко во́ду, бо отак радив на вас Ахітофел“. |
21 |
22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ра́нішнього світла перейшли Йордан, і не позоста́лося ані одно́го, що не перейшов би Йорда́ну. |
22 И встал Давид и весь народ, бывший с ним, и перешли Иордан до света утреннего, так что не осталось ни одного, который бы не перешел Иордана. |
23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гро́бі свого батька... |
23 |
24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним. |
24 |
25 І Авесалом настанови́в над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я́ йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки́ Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері. |
25 Амасу поставил Авессалом вместо Иоава военачальником. Амаса же был сын одного человека, по имени Ифры, Израильтянина, который жил с Авигалью, дочерью Нахаша, сестрою Церуии, матери Иоава. |
26 І таборува́в Ізраїль та Авесалом у ґілеадському кра́ї. |
26 И расположился станом Израиль и Авессалом в земле Галаадской. |
27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму |
27 |
28 поприносили посте́лі, і чаші, і ганча́рський по́суд, і пшениці, і ячменю, і муки, і пра́женого зе́рна, |
28 Привезли постелей и блюд, и сосудов глиняных, и пшеницы, и ячменя, и муки, и сушеных зерен, и бобов, и чечевицы, также сушеных, |
29 і меду, і масла, і худобу дрібну́, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: „Цей народ голодний і зму́чений та спра́гнений у пустині“. |
29 И меду, и молока и овец, и коровьего сыру в пищу Давиду и народу, который с ним; ибо говорили они: народ сей голоден, устал и терпит жажду в пустыне. |